27 січня 1918 року Раднарком РРФСР видав декрет «Про порядок зміни меж губерній, повітів, волостей», які повністю передавалися у відання місцевим радам робочих, селянських і солдатських депутатів.
Станом на 27 квітня 1921 року до складу Київської губернії входило 12 повітів та 200 волостей:
|
1. Бородянський 2. Бишівський 3. Будаївський 4. Великодмитровицький 5. Ворзельський 6. Германівський 7. Димерський 8. Кагарлицький 9. Литвинівський 10. Макарівський |
11. Микільсько-Борщагівський 12. Обухівський 13. Ржищівський 14. Ставівський 15. Стайківський 16. Старопетрівський 17. Трипільський 18. Хотівський 19. Черняхівський 20. Шпитьківський |
21 жовтня 1922 року видали постанову Президії ВУЦВК «Про адміністративнотеритор іальний поділ УРСР», відповідно до якої Кременчуцьку губернію ліквідували, а Черкаський і Чигиринський повіти Кременчуцької губернії знову ввійшли до складу Київської губернії.
Після приєднання двох повітів від ліквідованої Кременчуцької губернії, Київська губернія складалася з 14 повітів:
|
1. Білоцерківський 2. Бердичівський 3. Звенигородський 4. Канівський 5. Київський 6. Липовецький 7. Переяславський |
8. Радомисльський 9. Сквирський 10. Таращанський 11. Уманський 12. Чорнобильський 13. Черкаський 14. Чигиринський |
Мій батько, Саак Семенович Шупик, 1889 року народження мав 8 га землі та приватну лавку і вважався «середняком» (господарем із середнім достатком).
Коли мала розпочинатися колективізація, мій батько першим пішов у колгосп, а згодом і мати, сестра Ольга та брат Григорій. Мати працювала дояркою. Брат Григорій після закінчення 7-ми класів у 1931 році захотів вступати до технікуму, але не давали довідку про соціальний стан сім’ї. Йому допоміг секретар сільради Сава Архипович Шевель. Брат успішно навчався у технікумі і одночасно відвідував заняття в льотній школі. Став пілотом, а потів інструктором для молодих курсантів. Під час війни брав участь у численних бойових вильотах, за що одержав звання Героя Радянського Союзу.
З теплом згадую старожилів села: Катерину Федорівну Горбенко, 1918 року народження, яка працювала у школі вчителькою та бухгалтером; Параску Василівну Поторочу, депутата районної ради; Гаврила Сергійовича Бугеру, 1927 року народження, інваліда ІІ групи бойових дій. Гаврило Сергійович воював на Другому Українському фронті, брав участь у звільненні Бухареста, Маркулештів та інших міст. Я добре пам’ятаю секретаря сільської ради Саву Архиповича Шевеля, який свого часу отримав освіту за повний курс класичної гімназії.
З теплотою та вдячністю згадую Миколу Дмитровича Шипуліна, завідувача початкової школи, та його дружину Марію Семенівну, учителя Саака Захаровича та багатьох інших односельців. Також я добре пам’ятаю, як змінювалися назви наших вулиць. Вулиця Леніна раніше називалася Дранівка; Пролетарська – Ярошівка, Жовтнева – Забрід. Шевченка – Кучанка або Глибока Кучанка.
На жаль, багатьох односельців вже немає в живих. Тому справа з відтворення історії нашого села дає можливість молоді дізнатися про своїх далеких пращурів, які жили на цій благодатній землі і славили її власними ратними й трудовими подвигами. Ця добра справа неодмінно повинна мати продовження.
У 1923 році в Україні провели реформу адміністративно-територіального поділу, спрямовану на скорочення адміністративно-територіальних одиниць. Це був перший етап переходу до нового адміністративно-територіального поділу країни.
Відповідно до постанови ВУЦВК від 7 березня 1923 року 14 повітів замінили на сім округів, а 247 волостей – на 111 районів.
Київський округ з окружним центром у місті Київ, до складу якого ввійшли територія Київського повіту, Васильків Білоцерківського повіту, вісім волостей Переяславського повіту, п’ять волостей Остерського повіту Чернігівської губернії. Всього – 20 районів.
У 1925 році у складі Київської губернії залишилося 60 округів, які поділилися на 106 районів. Київський округ мав 25 районів.
3 червня 1925 року відбувся перехід від чотирьохступеневої (центр – губернія – повіт – волость) до трьохступеневої (центр – округ – район) системи управління. До Київського округу ввійшло 25 районів.
У 1927 році на території Київського округу утворили Київський район, до складу якого ввійшов 21 район.
З метою зміцнення району як основної ланки у справі соціалістичної перебудови села 2 вересня 1939 року ВУЦВК прийняв постанову № 225 «Про ліквідацію округів і перехід на двоступеневу систему управління. Відповідно до цієї постанови з 15 вересня 1930 року Київський округ, як і решта округів у республіці, ліквідували. З того часу і до утворення областей, райони підпорядковувалися безпосередньо центру.
9 лютого 1932 року 4 сесія ВУЦВК 12 скликання ухвалила постанову «Про утворення обласних виконавчих комітетів на території УРСР». 27 лютого 1932 року утворили Київську область. До її складу ввійшло 100 адміністративно-територіальних одиниць: 98 районів, 2 міськради (Житомирська та Київська).
4 квітня 1937 року Президія ЦВК УРСР видала постанову «Про утворення адміністративних районів на територіях приміських зон міських рад – обласних центрів». Створили Броварський і Київський (Святошинський) райони, до складу яких увійшли сільські та селищні ради, що входили в приміську зону Київської міської ради:
|
1. Білицька 2. Білогородська 3. Бобрицька 4. Будаївська 5. Вишгородська 6. Віта-Литовська 7. Волновська 8. Гатненська 9. Горбовицька 10. Гореницька 11. Горенська 12. Гостомельська 13. Жулянська 14. Крюківщинська 15. Лісниківська 16. Луганська 17. Микільсько-Борщагівська 18. Михайлівсько-Рубежівська 19. Мостишенська |
20. Мащунська 21. Музичанська 22. Новопетрівцівська 23. Петропавлівсько-Борщагівська 24. Петрушківська 25. Пирогівська 26. Поштово-Вітівська 27. Романівська 28. Софіївсько-Борщагівська 29. Тарасівська 30. Шпитьківська 31. Юріївська 32. Хотівська 33. Яблунська Селищні ради: 1. Бучанська 2. Ворзельська 3. Ірпінська |
30 серпня 1971 року видали Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про включення села Микільська-Борщагівка Київської області в межу міста Києва», тим самим село Микільська-Борщагівка Києво-Святошинського району ввійшло у межу міста Київ.
15 серпня 1944 року був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про перейменування, уточнення і внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів Української РСР», відповідно до якого Київський район перейменували у Києво-Святошинський район.
26 серпня 1988 року видано Указ Президії Верховної Ради Української РСР «Про розширення меж міста Київ», відповідно до якого в межі Києва увійшли села Жуляни, Троєщина та Бортничі.
16 листопада 1988 року вийшов Указ Президії Верховної Ради Української РСР «Про об’єднання Іванківського та Чорнобильського районів Київської області», відповідно до якого Іванківський та Чорнобильський райони Київської області об’єднані в один Іванківський район з центром у селищі міського типу Іванків.
Після об’єднання районів у Київській області залишилося 25 районів:
|
1. Баришівський 2. Білоцерківський 3. Богуславський 4. Бориспільський 5. Бородянський 6. Броварський 7. Васильківський 8. Вишгородський 9. Володарський 10. Згурівський 11. Іванківський 12. Кагарлицький 13. Києво-Святошинський |
14. Макарівський 15. Миронівський 16. Обухівський 17. Переяслав-Хмельницький 18. Поліський 19. Рокитнянський 20. Сквирський 21. Ставищенський 22. Таращанський 23. Тетіївський 24. Фастівський 25. Яготинський |
24 липня 1990 року на II сесії ХХІ скликання ухвалено рішення Київської обласної ради народних депутатів «Про зміни в адміністративно-територіальному устрої ряду районів області».
Зокрема, чимало змін відбулося у Києво-Святошинському районі. Утворили Петрівську сільську раду з центром у селі Петрівське. У 1994 році сформована Личанська сільська рада з центром у селі Личанка, а в 1995 році утворені Бобрицька сільська рада з центром у селі Бобриця та Петрушівська сільська рада з центром у селі Петрушки.
19 лютого 2004 року оприлюднене рішення Київської обласної ради № 159-12 «Про встановлення меж окремих населених пунктів Київської області», відповідно до якого затверджені такі межі населених пунктів у Києво-Святошинському районі:
1. Село Крюківщина – 763,1 га;
2. Село Петропавлівська Борщагівка – 602,2 га;
3. Село Софіївська Борщагівка – 702.0 га.
2 березня 2006 року ухвалено рішення Київської обласної ради №370-32 «Про встановлення меж окремих населених пунктів Київської області», відповідно до якого затверджені такі межі населених пунктів у Києво-Святошинському районі:
1. Село Білогородка – 3387,33 га;
2. Село Шевченкове – 455.0 га;
3. Село Петропавлівська Борщагівка – 680,67 га;
4. Село Софіївська Борщагівка – 1098.0 га.
На кінець 2010 року у Київській області налічувалася така кількість адміністративнотеритор іальних одиниць: 25 – районів; 25 – районних рад; 13 – міст обласного значення; 24 – міських рад; 13 – міст районного значення; 30 – селищних рад; 30 – селищ міського типу; 605 – сільських рад ; 1182 – населених пунктів.
Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918-2010 рр. Довідник. М.М. Корінний. Видавець Пшонковський О. В.// Біла Церква
