Сергій та Ірина Кремець

Повість «Кароліна» висвітлює одну з маловідомих сторінок національно-визвольної війни — Конотопську битву (1659 р.). Події твору розгортаються на тлі загострення українсько-московських суперечностей, спричинених пропольською політикою обраного після смерті Богдана Хмельницького гетьмана Івана Виговського.

Укладена ним у 1658 році Гадяцька угода, за якою Гетьманщина мала б перетворитися на Велике Князівство Руське в союзі з Польщею та Литвою, викликала осуд і непорозуміння з боку колишніх соратників, посіяла розбрат між старшиною, шляхтою, реєстровим і низовим козацтвом, розділивши українське поспільство на прихильників новообраного гетьмана й лютих його ненависників. В Україні точилася війна. Військо Виговського стримувало потужний московський натиск під невеличким містом Конотоп.

У вирі цих подій опиняється французька репортерка Кароліна Буланже, яка за дорученням власника видавництва «La Gazette» Теофраста Ренодо мандрує Україною. Тут вона знаходить вірних друзів — козака Гордія Майстренка та його сина Івана, шляхтянку Барбару Калиновську та її сестру пані Ангеліну, і майбутнього чоловіка — Анрі Дюбуа, мушкетера французького легіону.

Війна, облога, труднощі й незгоди, які довелося пережити нашим героям, тільки загартували їхні характери, додали упевненості й віри в себе та зміцнили почуття. На жаль, блискуча перемога гетьмана Івана Виговського під Конотопом над московським військом так і залишилася в історії України показовим прикладом виграної битви й програної війни.